Подорож Успенською вулицею

Анастасія Вігуржинська, НВК ЗОШ І-ІІІ ст. Гімназія ім.О.С. Пушкіна, м. Тульчин

Всім відома цитата П.Тичини «Тульчин, ти весь в історії іскристий…»

Щоразу, коли гуляєш вулицями, переконуєшся в цьому.

Наприклад вулиця, де я живу носить назву Шевченка.

А раніше вона називалась Успенська.
Тому, що веде до церкви Успіння Пресвятої Богородиці.
Наша вулиця бере початок від Інкубаторної станції. Раніше там був пивоварний завод, або по польськи «Броварня», яка знаходилась на ставку. До цих пір, цей ставок носить назву Броварський.

По середині вулиці Шевченко, розташована станція Технічного обслуговування автомобілів, магазин автозапчастин та продуктовий магазин. А в період Павла Пестеля, на цьому місці був будиночок, в якому збирались декабристи «Південного товариства».

До наших часів залишилось по вулиці декілька старих будівель. Ось колишній районний туберкульозний диспансер, хоча з недавніх часів тут проживають люди.

А на цій фотографії Будинок генерала Хрульова, родича російського поета Лермонтова.

До нині тульчинці памятають єврейські будинки: всі тульчинські модниці ходили до перукаря Льоні, а навпроти проживала старенька єврейка, яка випікала єврейську мацу на все місто.

В будику під №36, де я мешкаю, до 1986 року проживала учениця Миколи Дмитровича Леонтовича – Ніна Григорівна Снігурська.

Навпроти мого будинку розташований Тульчинський будинок дитини. В ньому доглядають малюків, яких покинули батьки одразу після народження або які мають вади здоровя. Малюки доглядаються до шкільного віку. І якщо їх ніхто не усиновить, то їх передають до школи інтернат. Я часто спостерігаю як до будинку-дитини навідуються іноземці, з метою усиновлення наших українських дітей. А в нашій школі №3 існує традиція, напередодні дня Святого Миколая, середні класи відвідують будинок дитини та приносять подарунки. Цими днями наш клас піде в третій раз.
Подорожуючі далі ми підходимо до будинку № 48, в якому проживав відомий історик Олександр Попов. Він писав історію нашого міста та фотографував наше місто. Його унікальні фотографії складають основу колекцій Тульчинського краєзнавчого музею та мого батька. В поповнені фотографій допомагає онук Попова, який проживає у місті Львів.